Ринок систем обліку та планування ресурсів підприємств в Україні зародився більше 30 років тому, отже його стан не назвеш дитячим. Однак він, як і раніше, помітно відстає у своєму розвитку від західного. Чому так відбулося і до чого тут російське ПЗ? І що чекає на цей ринок в найближчі роки? Про це піде мова в даній статті.
Перші ІТ-рішення для керування ресурсами підприємства з’явилися в Україні ще на початку 1990-х. Але в основному то були системи для автоматизації бухгалтерського обліку під ОС DOS. Адже професія бухгалтера в ті роки переживала бум, попит на них був надзвичайно високий, тому сотні розробників, серед яких були команди із всього з 1-3 програмістів, кинулися створювати власні продукти для бухобліку. Персональні комп’ютери тоді були вельми дорогими і мало кому доступними по грошам. До того ж, автоматизація всього підприємства вимагала не тільки купівлі великої кількості ПК, але й об’єднання їх в локальну мережу, що на той час було, без перебільшення, вельми дорогим задоволенням для багатьох бізнесів. Але на придбання ПК для бухгалтера грошей зазвичай вистачало. Тому автоматизація робочих процесів на підприємствах почалася «клаптиковим методом», і в більшості випадків − саме з бухгалтерії. Звичайно більшість тодішніх програмних систем не витримали конкуренції і через кілька років зникли без сліду. Однак саме системи бухобліку проторували шлях для українських підприємств до комплексних і повноцінних рішень автоматизації.
Що таке ERP-система
По суті ERP (Enterprise Resource Planning, тобто планування бізнес-ресурсів) − це програмний комплекс, призначений для керування бізнес-процесами компанії. В ідеалі він охоплює майже всі процеси, які є загальними для підприємств (виробництво, закупівлі, продажі, кадри, фінансовий облік), показує цілісне зображення всього, що відбуваються, а в певних випадках навіть має спеціалізовані модулі, що підтримують стохастичні методи для моделювання прогнозів. Вважається, що вперше концепція ERP була сформульована в 1990 году аналітиком компанії Gartner як розвиток методів MRP II (Manufacturing Resource Planning).
Структурно ERP-система складається з трьох основних компонентів: ядро, СУБД та прикладні програмні модулі. Ядро визначає можливості системи, основні функції та принципи взаємодії елементів. База даних – суто інфраструктурний елемент, в якості СУБД може використовуватися будь-яка платформа, що задовольняє вимогам розробників, включно з безкоштовними open-source продуктами. А от прикладні програмні модулі – саме ті компоненти, що відтворюють той чи інший функціонал, потрібний користувачам ERP-системи. Одні модулі реалізують бухгалтерський облік, інші – HR- чи CRM-функціонал, або ж складський, виробничий облік тощо. Важливо, що всі операції в системі відбуваються у вигляді транзакцій, таким чином, будь яка зміна становиться видимою для всіх прикладних програмних модулів. В основному виділяють три групи модулів: фінанси, персонал та операції.
Сучасна архітектура ERP надає можливість впроваджувати автоматизацію на підприємстві поетапно, притому початковий проект має відповідати принципу MVP (minimum viable product – визначення Gartner).
Наявність конекторів в багатьох нинішніх системах дозволяє будувати своє рішення на основі продуктів кількох вендорів, обираючи у кожного найбільш оптимальні розробки. Для прикладу, підприємства можуть використовувати CRM-систему від іншого виробника, але за рахунок конектора забезпечити обмін даними з основною ERP-системою.
Це коротке пояснення архітектури допоможе нам далі пояснити, яким чином іноземні за походженням системи згодом отримали українську прописку.
Основні модулі ERP: керування поставками, планування виробництва, керування складом, бухгалтерський облік, модуль HR, керування та оптимізація корпоративних сервісів, керування взаємовідносинами з клієнтами, керування та планування продажів.
Український ринок ERP: еволюція розвитку
Як згадувалося вище, на початку 1990-х впровадженню систем керування ресурсами підприємств в країні заважала слабка комп’ютеризація бізнесу й незадовльна комп’ютерна грамотність населення загалом. Втім, процес комп’ютеризації в країні розвивався швидко і вже в середині 1990-х з'явилися перші ознаки притомного ERP-ринку. На той момент була портована на персональні ЕОМ перша вітчизняна система керування ресурсами підприємства IT-Enterprise («ІТ-підприємство») компанії «Інформаційні технології». Адже до того існувала версія тільки для мейнфреймів, відповідно її впровадження було дуже обмеженим.
На початку 1990-х році компанія IDM вивела на ринок FinExpert − програмний продукт, призначений для автоматизації великих і середніх підприємств. Згодом рішення отримало модульну структуру й загалом містило кілька десятків додатків для автоматизації всіх напрямків діяльності організації.
В 1996 році фірма «1С» випустила продукт «1С:Бухгалтерия 6.0» для Windows, який швидко набув популярності. Далі з 1999 року партнери фірми 1С почали продавати новий продукт «1С:Підприємство 7.7».
У 1998 році відкрився офіс SAP в Києві, одного з лідерів на глобальному ринку ERP-систем. Притому що перші впровадження продуктів цієї системи відбулися навіть на кілька років раніше. Так, в 1996 році Донецький металургійний завод (ДМЗ) для збільшення інвестиційної привабливості придбав та впровадив ERP-рішення компанії SAP — SAP R/3.
Про свою присутність заявили й інші лідери ринку, серед яких Microsoft Dynamics та Oracle. Так, ще в 2001 році в ПАТ «Житомирський маслозавод» було впроваджено ERP-систему від датської Navision A/S. В 2002 Microsoft придбав Navision, що перед цим об’єдналася з іншою датською компанією Damgaard. Придбавши, по-суті, дві компанії, Microsoft отримала дві незалежних ERP-системи: Navision (еволюція назв: Microsoft Navision Attain, Microsoft Dynamics NAV, Microsoft Dynamics 365 Business Central) та Axapta (еволюція назв: Microsoft Navision Axapta, Microsoft Dynamics AX, Microsoft Dynamics 365 Finance & Operations, Microsoft Dynamics 365 Finance & Supply Chain Management). Перший проект впровадження продукту Axapta було реалізовано на заводі «Запоріжтрансформатор» в 2003 – 2005 рр. Також в ті роки в офісі Microsoft з’явився виділений менеджер, що відповідав за просування ERP-систем від Microsoft в Україні.
Компанія Oracle на початку 2000-х анонсувала власний комплект бізнес-продуктів − E-Business Suite, побудований на базі продуктів Oracle Applications, розвиток яких вона почала ще наприкінці 1980-х. E-Business Suite реалізував функціональні можливості ERP, CRM, SCM, EAM, які спиралися на власні інфраструктурні продукти Oracle Database та Fusion Middleware. Також в результаті поглинання PeopleSoft (і активів JD Edwards, що належала їй), в продуктовій лінійці Oracle з'явилися універсальні бізнес-застосунки, що охоплюють функціональні можливості ERP, CRM і SCM.
В 2004-2005 роках в Україні вперше впровадили систему Oracle CRM Marketing – в корпорації «Олімп», в тому ж році в ЗАО «Сармат» розгорнули програмне рішення Oracle E-Business Suite. Також в 2005 році стартувало перше впровадження комплексної системи керування підприємством Oracle JD Edwards EnterpriseOne в компанії MTI. У 2006 році на підприємстві «Запоріжкокс» розпочалась реалізація проекту з розширення ERP-системи Oracle E-Business Suite. Слід зазначити, що на сьогодні Oracle призупинила діяльність свого офісу в Україні і лише дистанційно надає послуги підтримки для своїх українських клієнтів. Водночас компанії Microsoft та SAP продовжують активну діяльність в Україні.
Хоча по частці ринку в грошах лідером в Україні майже завжди була SAP, та по кількості інсталяцій з великим випередженням лідирувала 1С. Ця система завоювала ринок завдяки трьом специфічним характеристикам. По-перше, це було відносно дешеве рішення. Більше того, величезна кількість (в деякі роки – до 40%) копій цього продукту використовувалася нелегально. По-друге, компанія застосовувала дуже агресивну маркетингову політику, створивши велику мережу партнерів, яких приваблювала суттєвою маржою (до 50% і навіть більше) на своє ПЗ. Свої продукти фірма «1С» просувала навіть через виробників (складальників) персональних комп’ютерів (які масово клеїли на свої комп’ютери доволі кумедну наліпку «1С» совместимо»). Крім того, хоча система була загалом простою у освоєнні, компанія створила чимало курсів та різних посібних матеріалів для користувачів, які допомагали швидше почати працювати з нею.
Окрім 1С, в Україні були представлені й інші російські облікові системи: «Галактика», «Парус», R-Keeper, «Мой склад» та інші. Втім, якщо перших дві займали певну нішу і були помітні в Україні (для прикладу, «Парус» широко використовувався в державних та комунальних підприємствах), то системи інших російських розробників були мінімально присутні на українському ринку. І все ж, якщо рахувати по кількості користувачів, російське ПЗ займало до 80% ринку, що є вражаючим показником.
Ринок ERP в цифрах
Згідно з дослідженням IDC, обсяг українського ринку ERP-систем у 2012 році сягнув 50 млн дол, що перевищило рівень навіть дуже успішного 2008 року (46,64 млн дол). Лише 40% з цієї суми складала вартість ліцензій на ПЗ, а 60% − це послуги консалтингу, впровадження та підтримки ERP-систем (втім, сегмент ERP становив лише 13% від всього ринку ПЗ та послуг в ІТ-індустрії України). Згідно з даними компанії IDC Ukraine, частки вендорів розподілялися таким чином: SAP − 43,4%, «Інформаційні технології» (IT-Підприємство) − 15,7%, «1C» − 13,9%, Oracle − 11,7%, Microsoft − 6, 1%, решта – 9,2%.
Як і в попередні роки, основними споживачами ERP-систем у 2011 році були промисловість, підприємства роздрібної та оптової торгівлі, на частку яких сукупно припало 64% продажів.
Останнє дослідження IDC щодо цього ринку було опубліковане в 2014 році. Воно показало, що за підсумками 2013 року (останнього довоєнного року) український ринок інтегрованих систем управління підприємством (ERP-систем) збільшився на 44,6% і склав $82 млн. Компанія SAP підвищила продажі порівняно з 2012 роком майже на 81%, насамперед, за рахунок проектів у металургійній та газотранспортній галузях, енергетиці та банківському сегменті. Ринкова частка SAP зросла до 61%. На 2-й та 3-й позиції у списку ТОП-3 розмістилися компанії «1С» (22,3%) та «Інформаційні Технології» (7,3%). Згідно с дослідженням, сумарна частка трьох провідних постачальників ERP-систем протягом року досягла 90,5%. Але в 2014 році ринок EAS істотно скоротився – приблизно на 40%, наступного року падіння продовжилося, однак через рік знову почалося зростання.
Після лютого 2022 року відбулося нове кардинальне падіння цього ринку – адже більшість проектів зупинилося, а для діючих замовників вендори встановили пільгові ціни на свої продукти, що призвело до сильного скорочення ринку в коштах. Для прикладу, клієнти SAP вже майже два роки звільнені від оплати послуг з підтримки ПЗ та хмарних послуг SAP. Нещодавно погодили звільнення від оплати і на перший квартал 2024-го року.
Аналогічно поступила і компанія Microsoft, яка кардинально зменшила плату за користування своїми хмарними сервісами.
Слід зазначити, що динаміка на ринку ERP напряму залежить від ситуації в економіці та впевненості бізнесу у завтрашньому дні. Проекти впровадження ERP доволі тривалі та дороговартісні, тому підприємства мають розуміти, що їх чекає в перспективі наступних 3-5 років.
На українському ринку починається перерозподіл
В 2018 році, після того як Україна почала накладати санкції на російське програмне забезпечення, фірма 1С зробила різкий маневр, щоб уникнути санкцій − всі права на програмний продукт передали польській компанії «NetHelp», а кінцевий продукт перейменували в BAS (Business Automation system), який працює на основі платформи Business Automation Framework (BAF). Компанія позиціонує цей продукт як українсько-польський, адже всі прикладні програмні модулі (так звані конфігурації) створюються в Україні. Водночас ядро ERP-системи (BAF ERP) − по суті є російською розробкою і нічим не відрізняється від того, що застосовується в російській системі 1С:Предприятие. Тобто це фактично російський продукт, який кожен рік приносив значний прибуток компанії, що зареєстрована в країні-агресорі. Хоча чимала частка (не менше 50% від кінцевої вартості) все ж залишається у розробників в Україні.
Однак ситуація різко змінилася після 24 лютого 2022 року. Продажі BAS та іншого російського ПЗ суттєво впали, водночас активізувалася міграція замовників з російського ПЗ на продукти західного та українського виробництва.
Серед західних найбільш активну позицію зайняли партнери Microsoft, що пропонували продукт Microsoft Dynamics 365 Business Central (фактично це найбільш розповсюджена ERP-система в світі) та Microsoft Dynamics 365 Finance & Supply Chanin Management (AX). Притому спеціально для МСБ-сегменту компанія Innoware, один з партнерів Microsoft, навіть розробив рішення, що надавало функціонал, аналогічний 1С, та й по ціні відмінність була дуже невелика.
Також активізувалися гравці, що просувають на ринку бельгійську Open Source систему Odoo, яка розповсюджується по ліцензії LGPL. Остання відрізняється тим, що має не тільки платні SaaS-ліцензії (в цьому вона мало чим відрізняється від інших комерційних систем), але й безкоштовну версію – адже будь-який розробник може скачати дистрибутив продукта з Github і користуватися ним без сплати коштів. Хоча тоді всі турботи по підтримці, налаштуванню та хостингу лягають на самого клієнта.
Слід зазначити, що західні продукти значно відрізняються від 1С по архітектурі та принципам інтеграції, адже в основі Microsoft чи SAP лежить єдине ядро, навколо якого будуються функціональні модулі. В екосистемі «1С» всі продукти відокремлені один від одного і передбачають лише часткову інтеграцію. Наприклад, «1С:ERP» чи «1С:Документооборот» можуть обмінюватися даними тільки з «1С:Бухгалтерия».
Але це далеко не єдина проблема з російським ПЗ (більш докладно про це – в наступних матеріалах по тематиці ERP-ринку). Зокрема російське ПЗ може потрапити під санкції і тоді користувач щонайменше буде ізольований від отримання оновлень. Крім того, в останній рік почастішали кібератаки на програмні продукти саме російських виробників, що ставить під удар стабільність роботи таких систем.
Намагаючись зайняти нішу, що звільнялася після міграції замовників з російського ПЗ на інші системи, цей ринок почали активно штурмувати українські розробники, як молоді, так і багатолітні ветерани ринку. По-перше, це згадана вище компанія «Інформаційні технології» зі своїм продуктом IT-Enterprise. Але ця ERP орієнтована в основному на великі та середні підприємства. Для малого та середнього українського бізнесу розробники IT-Enterprise створили продукт MASTER:Бухгалтерія. Такий застосунок призначений для ведення бухгалтерського та податкового обліку.
Є і відносно молоді українські продукти, орієнтовані на малий та середній бізнес. Наприклад, це UGLA — комплексна ERP/CRM система нового покоління, яка була номінована як «Стартап року 2023» за версією HackerNoon. Bimp – українська система для управлінського обліку, орієнтована саме на малий та середній бізнес, перше впровадження продукту відбулося у 2022 році. Також слід згадати продукт PERFECTUM CRM+ERP. Він постачається як в хмарній, так і в коробковій версії, перша стабільна версія системи вийшла в 2017 році.
Та коли мова йде про ERP-систему, до вибору треба підійти дуже ретельно. Адже ERP-система – це недешева інвестиція, її впроваджують с розрахунком на багато років служби. Та і сам міграція на інший продукт – доволі болісний та дорогий процес. Звісно на стадії стартапа вибір системи не настільки критичний. Але по мірі розвитку бізнесу все рівно встане питання впровадження потужного ERP-рішення, яка буде ефективно служити ще багато років. І якщо ви бачите свою компанію через кілька років на міжнародному ринку, то варто одразу обирати продукт глобального гравця. Адже при виході на нові закордонні ринки таку систему буде легше адаптувати під місцеве законодавство та особливості бізнесу.
