У третьому кварталі 2025 року український бізнес найактивніше реєстрували у сфері оптової торгівлі — 2971 нова компанія. Цей сектор традиційно утримує лідерство завдяки своїй широкій представленості в економіці. На другому місці — інформаційні технології з 2586 новозареєстрованими компаніями, що відображає продовження ІТ-експансії навіть в умовах воєнного часу. Замикає трійку сектор операцій з нерухомістю — 2214 нових реєстрацій бізнесів.

У топ 5 також увійшли транспорт і логістика (1943 компанії) та будівництво (1885 компаній), що свідчить про пожвавлення у сферах перевезень та будівництва. Далі сільське господарство (1565), інші послуги (1131), роздрібна торгівля (1089), харчова промисловість (843) та машинобудування (725). Перша десятка демонструє широку галузеву диверсифікацію підприємницької активності та прагнення до відновлення ключових напрямів економіки.

Найбільше припинень діяльності компаній у третьому кварталі зафіксовано у сфері, яка дала і найбільше реєстрацій компаній, а саме в оптової торгівлі — 388 компаній. Це може свідчити не лише про значну активність у цьому сегменті, а й про високий рівень ротації бізнесів. Далі - операції з нерухомістю (195 компаній) та сільське господарство (191), що може бути пов’язано як з сезонністю, так і з викликами, пов’язаними з безпековою ситуацією в регіонах.

У топ 5 також потрапили забудовники (144 компанії) та сектор інших послуг (132). Припинення торкнулися також роздрібної торгівлі (116 компаній), транспорту і логістики (103), медичних закладів (99), харчової промисловості (95) та телекомунікацій (73). Загалом структура припинень відображає як структурні зміни в економіці, так і труднощі, які переживають галузі з вищим рівнем конкуренції або залежністю від стабільного ринку.

Що змінилось в секторальному розподілі?

Згідно з даними YC.Market третьому кварталі 2025 року структура найпопулярніших секторів для реєстрації бізнесу майже повністю повторює тенденції першого півріччя. Із десяти секторів, що очолювали рейтинг у 1–2 кварталах, вісім зберегли свої позиції в топ 10 і в третьому кварталі. Це може свідчити про  сталість ключових напрямів підприємництва.

Лідером, як і раніше, залишається оптова торгівля — сектор з найбільшою кількістю реєстрацій компаній в обох періодах. Окрім того, у трійці лідерів відбулася певна ротація: ІТ-сфера піднялася з третього місця в першому півріччі на друге місце у третьому кварталі, тоді як операції з нерухомістю перемістилися з другого на третє.

Сектори будівництва, транспорту та логістики, сільського господарства, інших послуг і роздрібної торгівлі стабільно присутні у топ 10 як у першому півріччі, так і в третьому кварталі, демонструючи стійкий попит та високий рівень реєстрації бізнесів.

Натомість два напрями, які входили до десятки за підсумками перших двох кварталів — громадські організації та медичні заклади — у третьому кварталі вже не потрапили до першої десятки. Їхнє місце зайняли виробничі сектори: харчова промисловість та машинобудування. Це може свідчити про локальне пожвавлення реального сектору економіки та зростання внутрішнього попиту.

У підсумку, третій квартал підтверджує загальну ринкову стабільність, але показує зсув акцентів у бік виробничих індустрій та помірне зростання ІТ-сектору, тоді як активність у сегментах громадських організацій і медичних закладів дещо знизилася.

У третьому кварталі 2025 року найбільшу кількість нових компаній було зареєстровано у Києві — 2805. Столиця традиційно утримує лідерство за підприємницькою активністю. Високу динаміку також демонструє і Львівська  область – 660 компаній. Замикають пʼятірку лідерів Дніпропетровська (563), Київська (504) та Одеська (452) області. Ці регіони формують ядро економічної активності країни, попри складну безпекову ситуацію та загальні виклики для бізнесу.

Натомість найменше нових реєстрацій компаній зафіксовано в Донецькій (14 компаній), Херсонській (15), Чернігівській (70), Чернівецькій (88) та Сумській (92) областях. Це свідчить про суттєві регіональні відмінності у темпах підприємницького відновлення, зумовлені як воєнними діями, так і логістичними та інфраструктурними обмеженнями.