Кіберзлочинець створив та адміністрував кілька сайтів, де пропонував користувачам безкоштовно завантажити різноманітне програмне забезпечення. Фігурант розгорнув в інтернеті цілу рекламну кампанію для «просування» підконтрольних веб-ресурсів, а насправді викрадав і продавав персональні дані користувачів.

Правоохоронці встановили, що 31-річний мешканець Вінничини створив шкідливе програмне забезпечення для викрадення персональних даних з операційної системи Android. Отриману конфіденційну інформацію зловмисник у подальшому використовував для зламу акаунтів сервісів Google.

Для поширення свого вірусу хакер створив та адміністрував кілька сайтів, де пропонував користувачам безкоштовно завантажити різноманітне програмне забезпечення. Фігурант розгорнув в інтернеті цілу рекламну кампанію для «просування» підконтрольних веб-ресурсів.

Після встановлення модифікованих чоловіком програм, комп’ютери жертв інфікувалися шкідливим програмним кодом. У такий спосіб зловмисник отримував доступ до банківських рахунків, систем онлайн-банкінгу та інших персональних даних.

У подальшому підозрюваний продавав викрадені дані особам, зацікавленим у привласненні заощаджень жертв. Із замовниками зловмисник контактував через російський номер телефону. Оплату отримував у біткоїнах і виводив кошти на свою банківську картку та картку дружини. Відомо, що до своєї діяльності вінничанин залучив спільників з даркнету, особи яких наразі встановлюються.

14 лютого правоохоронці за силової підтримки спецпризначенців «КОРД» ГУНП у Вінницькій області провели 3 обшуки, в результаті яких, серед іншого, вилучено автомобіль марки Mercedes-Benz GLE, ринкова вартість якого становить приблизно 2,5 мільйона гривень.

Встановлено, що чоловік почав займатися злочинною діяльністю в 2017 році. А з 2021 року перейшов до масового фішингу. За попередніми даними, у такий спосіб він «заробив» щонайменше 3,5 мільйона гривень. Постраждалими через його дії стали жителі Сполучених Штатів Америки та Канади.

Хакеру оголошено про підозру за ч. 2 ст. 209 (Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом), ч. 2 ст. 361 (Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем, електронних комунікаційних мереж); ч. 1 ст. 361-1 (Створення з метою протиправного використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут) Кримінального Кодексу України.

Підозрюваному загрожує до 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Наразі Вінницький міський суд вирішує питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.