Служба безпеки зібрала нові докази державної зради з боку колишнього заступника секретаря Ради нацбезпеки та оборони України Володимира Сівковича, який переховується в росії та працює на фсб. Експосадовець причетний до організації масштабних інформкампаній, спрямованих на штучну дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України на користь кремля.

Для цього він залучав до співпраці відомих політиків у Києві, серед них – Нестор Шуфрич, який підозрюється у державній зраді. Саме він був одним з основних «спікерів», який за координації Сівковича оприлюднював кремлівські наративи під час виступів у телеефірах та на сторінках інтернет-видань.

Встановлено, що поплічники Сівковича «розганяли» фейкові повідомлення про внутрішню обстановку в Україні, а також московські «тези» щодо «безальтернативності» проросійського вектора у зовнішній політиці. Таким чином кремль намагався максимально дестабілізувати ситуацію всередині України до початку повномасштабного вторгнення рф та дискредитувати офіційний Київ перед західними партнерами.

Щоб уникнути правосуддя у 2014 році за спроби силового розгону Майдану, Сівкович виїхав до москви, де розпочав організовувати масовані інформдиверсії проти державної безпеки України. Це одне із пріоритетних завдань, які Сівкович виконував за вказівкою кадрових співробітників 9-го управління департаменту оперативної інформації 5-ї служби фсб.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили Сівковичу про підозру за ч. 2 ст. 28 і ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб).

Нагадаємо, що раніше за матеріалами української спецслужби та ДБР його дії були кваліфіковані за двома статтями Кримінального кодексу України:

  • ч. 1 ст. 255 (створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній);
  • ч. 1 ст. 111 (державна зрада).

Оскільки Сівкович переховується на території росії, тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності. Зловмиснику загрожує довічне ув’язнення.

Розслідування проводили за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.