У п’ятницю, 9 серпня, в управлінні Національного банку України в Чернігівській області відбулись урочистості, присвячені 20-річчю електронного грошового обігу в Україні. На святковому заході були присутні представники Національного банку України, комерційних банків, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області та інші почесні гості.

З нагоди свята до обласного центру завітали заступник Голови Національного банку України Віра Ричаківська, директор Департаменту платіжних систем НБУ Наталія Лапко, заступник директора Генерального департаменту директор Департаменту інформаційних технологій Олексій Білаш, заступник директора Департаменту інформаційних технологій Ігор Новак, начальник Центральної розрахункової палати НБУ Юхим Бендерський та його заступник Марина Годік.

20-річчя системи електронних платежів (СЕП) — знакова дата не лише для представників банківської сфери, а й для всієї країни. СЕП зробила справжній переворот в усій системі розрахунків, у системі організації платежів, у свідомості банкірів та їхніх клієнтів. СЕП є системно значущою платіжною системою України, яка неодноразово була високо оцінена міжнародними експертами. Упровадження СЕП істотно прискорило здійснення розрахунків та обіг коштів; здійснило перехід до безпаперової технології; підняло банківську індустрію на якісно новий рівень як у сфері автоматизації банківської справи, так і в банківській системі в цілому; ліквідувало вірогідність викривлення міжбанківських платіжних документів, що виключило можливість уведення в обіг коштів за підробленими документами. І що важливо — Національний банк України отримав хороший інструмент контролю та регулювання грошового обігу.

Начальник управління Національного банку України в Чернігівській області Леонід Волошок наголосив, що система електронних платежів дала великий поштовх розвитку економіки нашої держави. Працівники банків добре пам’ятають, як важко їм працювалося з купою паперів до появи системи. Однак СЕП різко змінила цей напрямок роботи. Вона цілком виправдала сподівання і нині задовольняє потреби України в міжбанківських розрахунках у національній валюті.

До речі, перші електронні платежі були здійснені 5 серпня 1993 року саме в управлінні НБУ в Чернігівській області. І варто зазначити, що СЕП є яскравим доказом того, що Україна — провідна держава у сфері запровадження новітніх банківських технологій.

Заступник Голови Національного банку України Віра Ричаківська наголосила, що за двадцять років СЕП довела свою надійність, ефективність та наявність резервів для подальшого зростання обсягів оброблюваних платежів і нині успішно виконує покладені на неї функції державної системи міжбанківських розрахунків.

— Цьогоріч ми відзначаємо двадцять років створення системи електронних платежів в Україні. Ця подія мала величезне значення для організації всієї банківської системи і вплинула на всю економіку держави. Ми добре пам’ятаємо 1992-93 роки, коли гроші у країні майже не ходили. Завдяки системі електронних платежів у державі вдалося організувати обіг грошей. Пілотним регіоном упровадження системи став Чернігівський регіон. Я вдячна колективу управління Національного банку України в Чернігівській області за його самовіддану роботу. Аби система запрацювала, люди трудилися на ентузіазмі по суботах і неділях. Не шкодували своїх сил і часу. Колективом також була здійснена велика робота щодо включення в систему державного казначейства. І нині державні фінанси мають таку розрахункову модель, аналогів якої у світі майже нема. Ми завжди ставимо Чернігівщину за еталон перед іншими регіонами. Нині відповідно до Закону України «Про Націо­нальний банк України» Нацбанк відповідає за безперервне, надійне та ефективне функціонування СЕП. Для проведення переказу коштів через СЕП використовуються гроші, розміщені учасниками СЕП у Національному банку України. Такі організаційні засади роботи СЕП сприяють довірі до неї з боку банківської спільноти, — говорить Віра Іванівна.

Директор Департаменту платіжних систем НБУ Наталія Лапко підкреслила, що 98% усіх міжбанківських платежів у національній валюті в межах України здійснюються через СЕП. Тоді як через кореспондентські рахунки, що відкриті банками в інших банках — 2% таких переказів. Загальна кількість учасників СЕП — 452 установи. Це — всі банки України та їх філії (наразі — 176 банків і 212 філій), Державна казначейська служба України та її управління обласного рівня (28 установ), територіальні управління, установи і навчальні заклади Національного банку України, ПАТ «Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках». СЕП забезпечує здійснення розрахунків у межах України між банками як за дорученнями клієнтів банків, так і за зобов’язаннями банків та інших учасників системи.

— У першому півріччі 2013 року учасниками СЕП здійснено майже 164 млн. початкових платежів на суму 5 680 млрд. грн., що більше на 2% за кількістю та на 8% за сумою порівняно з першим півріччям 2012 року. СЕП є системою брутто-розрахунків у реальному часі (за міжнародною класифікацією – RTGS). В онлайновому режимі роботи СЕП платежі виконуються миттєво; у файловому режимі понад 75% платежів виконуються за 20 хвилин, у межах однієї години виконується 99,5% платежів. Сьогодні завантаженість СЕП становить від 1,2 до 2 млн. платежів у день.
Коефіцієнт обігу коштів у СЕП становить від 1,5 до 2, а в окремі дні сягає 3,8. Сума платежів, здійснених через СЕП за 2012 рік, майже у вісім разів перевищує ВВП. Технічна реалізація СЕП містить засоби захисту інформації, що захищають платіжні документи від підробки та несанкціонованого доступу з моменту їх створення і до моменту доставки отримувачу; кількарівневі засоби технологічного і бухгалтерського контролю; систему резервування і відновлення інформації. Система постійно удосконалюється і заслуговує на високу оцінку, — говорить Наталія Григорівна.

Звертаючись до присутніх, начальник Центральної розрахункової палати НБУ Юхим Бендерський зазначив, що СЕП гармонійно увійшла у платіжну систему країни. Вона має інтерфейси з операційними днями не лише в нашому центральному банку. СЕП стала органічним інструментом усіх комерційних банків. Система забезпечує безпеку, швидкість виконання операцій та надійність.

— Нелегко було запровадити СЕП, бо ми мали вкластися у короткий термін. Та нам вдалося. І я хочу подякувати обласному управлінню Національного банку України за його копітку працю. Коли у липні 1993 року ми вперше зібрали представників територіальних управлінь, Чернігів одразу зрозумів, чого ми хочемо. Це було перше територіальне управління, яке почало працювати з Київським територіальним управлінням по міжбанку. За 20 років до Чернігівського регіону не було жодного зауваження. Цим колектив може пишатися і за це йому велике спасибі. Чернігівський регіон був першим у СЕП, цю марку він тримає й досі, вже 20 років поспіль. Молодці! Велике спасибі команді за всі пілотні проекти, які вона веде сама та разом із центральним апаратом із Києва, — каже Юхим Лазарович.

Нацбанк України постійно приділяє особливу увагу розвитку і вдосконаленню СЕП, упровадженню нових механізмів та засобів для задоволення потреб банківської системи України. Головною метою є збереження стабільної та надійної роботи СЕП. Зокрема, планується переведення СЕП на більш сучасні та надійні стандарти обміну інформацією з використанням сучасних засобів інтеграції.

По завершенні виступів гостей свята згідно з наказом Національного банку України за вагомий внесок у забезпечення надійного функціонування системи електронних платежів та з нагоди 20-річчя запровадження електронного грошового обігу в Україні працівникам Нацбанку України вручили пам’ятні медалі Націо­нального банку України «20 років СЕП».

А по завершенню урочистостей ми запросили заступника Голови Національного банку України Віру Ричаківську на коротеньке інтерв’ю.

— Віро Іванівно, з 1 вересня вводиться обмеження для готівкових розрахунків у сумі 150 тисяч гривень. Що це означає для пересічних громадян?

— 150 тисяч — це сума платежів, яка проводиться зрідка. Скажімо, як часто ви купуєте дорогу машину чи будинок? На такі покупки люди накопичують кошти на своїх рахунках або ж зберігають гроші вдома, що не завжди надійно. Отож купуючи дорогу цінну річ, людина має принести кошти в банк і перерахувати їх на рахунок того, хто пропонує свій товар. Таким чином кошти потраплять в офіційний безготівковий обіг. У свою чергу це забезпечить покупцеві спокій. Адже надійніше заплатити гроші контрагенту через банк, аніж передавати велику суму готівкою на сумнівному місці.

— А чи буде відмінено обов’язкове копіювання документів при здійсненні валютно-обмінних операцій?

— Ця тема досить широко обговорюється в засобах масової інформації. Профільні служби, які ведуть валютні питання, зараз над цим думають. І як тільки буде прийнято рішення, про нього повідомлять громадськість. Крім того, рішення приймає Правління Національного банку України після всіх консультацій та обговорень з іншими банками. Хоча треба сказати, що кожна держава певною мірою регламентує свої валютні операції. І одним із заходів посилення контролю у нас було саме обов’язкове копіювання документів при здійсненні валютно-обмінних операцій. Нині це питання розглядається.

— Чи конвертуватимуться у гривні перекази заробітчан із закордону?

— Нині діє чинне законодавство, і є певні вимоги Центрального банку, де певний викуп валюти буде проводитися з конвертуванням у гривню. Але це відбуватиметься лише в тому випадку, якщо сума становитиме понад 150 тисяч. Кошти зараховуватимуться людині на депозитний рахунок.

— Віро Іванівно, чи існує небезпека Інтернет-банкінгу?

— Для будь-якої системи, яка має дозвіл на здійснення платежів, однією з умов роботи є безпека проведення платежу. Небезпека полягає в тому, що можуть бути проведені якісь нефункціоновані операції. Сучасні технології дають великі можливості, але водночас є великі ризики. Хакери можуть зламати систему, перерахувати кошти на інший рахунок. Тож треба бути уважним і обережним. Коли клієнт здійснює операції, у першу чергу повинен ознайомитися з умовами роботи системи, з якою він працює. Кожна система, яка має ліцензію, вона є відкритою для доступу для клієнтів. Тож якщо мова йде про великі платежі, треба детально ознайомитися з системою.

— Осінь — пора року традиційної паніки щодо стану національної валюти. Що чекає найближчим часом нашу гривню?

— Так, в Україні вже є традиційні осінні побоювання за гроші. Але Центральний банк упевнений, що цю осінь ми переживемо спокійно. За довгі роки незалежності люди мали б зрозуміти, що наша національна валюта — гривня. І ми спрямовуємо свою роботу на те, щоб вона була стабільною. Це і конституційне зобов’язання, і обов’язок Центрального банку.