PC Week/UE: Зараз системні інтегратори та дистриб’ютори дуже негативно налаштовані: відзначають спад бізнесу та очікують чергової хвилі кризи. Що ви думаєте з цього приводу? 

Сергій Савенко: Уже у квітні-травні з’явилося відчуття, що динамічний зріст порівняно з минулим роком гальмується. Спочатку був ривок, а потім динаміка зменшилась. Узагалі, коли говорять про кризу, мають на увазі справи власних компаній і дивляться через призму своїх проблем та інтересів. Бо може для одного це кризові явища, а для іншого — можливість попрацювати більш ефективно й отримати кращий результат. 

Наприклад, для тих, хто орієнтувався на замовників з малого і середнього бізнесу, очевидно, прийшли тяжкі часи. Цей сегмент сьогодні в Україні перебуває в тяжких умовах. Приблизно рік тому, з появою нового податкового законодавства, радикально змінились умови гри на ринку. Відповідно іншими стали пріоритети гравців у малому та середньому сегментах. Зміни ці значною мірою сконцентрували фінансові потоки в державних установах. Небагато компаній, добре адаптованих до роботи в цьому сегменті, можливо, мають кращі умови і не відчувають кризових явищ. Тому про те, чи є загальна криза, чи міняється в цілому ситуація на ринку, треба запитувати не конкретних гравців, а аналітиків, які намагаються картину узагальнити.

 У НР також відбувається постійний моніторинг ситуації. Наші дані вказують на великий ступінь кореляції між ВНП і затратами на інформаційні технології.

 Первинною причиною для збільшення або зменшення ІТ-витрат є зміни ВНП, що значною мірою визначається світовою ціною на основні експортні товари України, насамперед метали. Тобто відповідь на ваше запитання, чи буде криза в ІТ, повністю лежить тут. Через значну застарілість виробництва левову частку в собівартості відіграє ціна на зовнішні енергоресурси. Тому, на жаль, Україна самостійно не вирішує свою долю: світові ціни на метал і енергоресурси визначають основний потік ВНП. А відповідно — розмір ІТ-витрат в Україні.

 На мою думку, очевидною є втрата динаміки. Це викликано тим, що експортні можливості нашої держави зменшуються (споживачі за кордоном купляють менше українських продуктів), малий і середній бізнес або припиняє свою діяльність, або балансує на грані виживання. Отже, меншає потік фінансів у державу.

 У кризовому 2009 році ВНП України зменшився на 15 %, але в 2010 — 2011 роки — спостерігалося зростання на більш ніж 4 %. Проте Україна значно наростила зовнішній борг, і щоб найближчими роками сплачувати його, щорічно буде змушена витрачати до 40 % свого ВНП. Тому й оптимізм щодо росту ринку ІТвитрат на майбутнє дуже стриманий.

С.С.: Тут варто знову рухатися від загального до конкретного. Левову частку українського ІТ-ринку становить продаж обладнання, а не програмного забезпечення та послуг. Крім того, в Україні більше половини ІТ-ринку — це персональні системи, а сервери та системи зберігання — менше 5 %. Всі наші продукти в Україні продаються партнерами. А спираючись на інформацію від них, можу зауважити наступне.

 У сегменті персональних систем, насамперед ноутбуків, спостерігалася позитивна динаміка, краща ніж у серверному сегменті. Це стосується не тільки продуктів HP, а ринку в цілому. Адже значну частину сегменту становлять ноутбуки, які купляють приватні покупці, — при нестабільності світових валют люди активніше купують споживчі товари.

 Ринок серверів як стандартної архітектури, так і для критичних застосувань, демонстрував стагнацію. Тобто в цілому не зростав і навіть частково спадав. Прогнози на найближчий рік теж невтішні. Поліпшився попит на системи зберігання інформації.

 Водночас наші дані свідчать про зростання ринкової долі НР у високотехнологічному сегменті, особливо в категорії блейд-систем.

 С.С.: У конкурентній боротьбі в корпоративному сегменті я нічого поганого не бачу. НР ніколи не була орієнтована на створення закритих технологій, що не лишають замовникам вибору. Наша філософія бізнесу полягає в тому, щоб пропонувати продукти з відкритого сегменту, де замовник може вибрати найкраще і голосувати своїми грошима за той чи інший продукт. Ми вважаємо, що конкуренція є для цього необхідним елементом. Без неї немає розвитку. Поява нових конкурентів, зміцнення старих в інших сегментах сприяє тому, щоб ми черговий раз переглянули свої позиції: змінили неактуальне й запропонували щось краще. Штучні способи обмеження конкуренії на ринку, використання монопольного становища для обмеження конкуренції є неприйнятними.

 Саме зростання конкуренції мотивувало НР придбати нові компанії з високим технологічним потенціалом. Наприклад, після появи у нашому складі компаній EDS, 3Com, 3PAR, Autonomy ми істотно наростили свою конкурентоспроможність. На нашу думку, це унікальні технології та методології бізнесу. Вони у багатьох випадках уже мають вищі характеристики, ніж у нових продуктів і методологій бізнесу наших конкурентів. За нашими даними, за останній рік ми збільшили ринкову частку в мережевому сегменті України майже вдвічі. Продано перші стореджсистеми на основі технологій 3PAR. Це тільки початок, але я вважаю, ми були достойними і цікавими конкурентами для основних гравців на цьому ринку. А головне, що це відчули замовники! Вони нарешті побачили альтернативу. Ми нарощуємо наші можливості в Україні. Збільшили команду, яка працює з новими продуктами. У нас на наступний рік дуже активні плани.

 Ми створили цікаву конкуренцію також у галузі хмарних технологій. Тут і ми, і конкуренти активно пропонуємо цікаві інтегровані рішення для українських замовників.

С.С.: Тут поки що нічого захищати. Хмарні технології — це надзвичайно цікава область. Я не хотів би повторювати все, що про них сказано. Раціональне зерно в цій технології є, і вона знайде своє місце. Особливо коли в Україні з’являться провайдери публічних хмарних сервісів. Коли ми говоримо про хмарні технології, треба чітко виділяти поняття Public Cloud і Private Cloud. Останнє — значною мірою нова назва для віртуалізації. А ось Public Cloud — це нова філософія.

 Зараз ми проводимо підготовчу роботу: семінари, демонстрації, шукаємо з замовниками прийнятні бізнес-моделі. У Києві встановили разом з партнерами велику демо-систему CloudSystem Matrix.

С.С.: У світі НР сьогодні є другою сервісною компанією. Це сталось після того, як НР придбала та інтегрувала у склад корпорації компанію EDS. І НР сьогодні має в світі велику частку сервісного бізнесу.

 На жаль, в Україні використання глобальних ресурсів значно ускладнено. Це і через неготовність замовників працювати в строгих контрактних рамках, і через слабкий рівень знання іноземних мов, що не дає змоги використовувати працю іноземних експертів.

 В НР сервіс розділено на три великі групи. 

Насамперед, Технологічні Сервіси (TS). Це досить велика організація — в Україні працює 70 співробітників.

Серед них одна група займається технологічним консалтингом. У нас є українські замовники, які сьогодні потребують зовнішньої технологічної експертизи. Наприклад, великий банк хоче подивитися, наскільки його мережева інфраструктура адекватна для задач, що він розв’язує.

 Ця група також створює датацентри. А це ціла наука. Cвого часу ми придбали компанію EYP, яка займалася дизайном датацентрів, і тепер ми пропонуємо замовникам такі послуги, зокрема в Україні.

 Друга наша дуже потужна сервісна організація називається HP Enterprise Services (ЕS). Це ІТ-аутсортинг, інтеграція складних прикладних проектів, створення важливих бізнес-проектів із замовниками. Наприклад, ми працюємо на замовника, який хоче займатись тільки власним бізнесом, а ІТ-інфраструктурою користуватися як світлом: ввімкнув, використав, заплатив за рахунком. Ми викуповуємо існуючу матеріальну ІТ-інфраструктуру, наймаємо до себе в штат ІТперсонал. HP отримає плату щомісяця за те, що в компанії працюють бази даних, електронна пошта тощо. В Україні є приклади такої співпраці з низкою глобальних компаній.

 Третя група — підрозділ технологічного лізингу — HP Financial Services (HPFS). Ця організація лише розпочала свою роботу в Україні, але ми бчимо великий інтерес до її послуг і у замовників, і у партнерів.

 С.С.: Ми живемо в капіталістичному світі. В ньому, як і в природі, немає місця для неефективності. Партнери нам необхідні так само, як і ми їм. Це природній симбіоз, а не доброчинність, де хтось комусь щось дає просто так. 

Щодо Технологічних Сервісів, то у нас є 20-річний досвід його організації в Україні, починаючи з сервісного центру компанії Digital Equipment Corporation, заснованого 1992 року, великий штат кваліфікованих інженерів і консультантів, які постійно оновлюють свої знання в кращих міжнародних центрах перепідготовки. А також — складна логістична інфраструктура із забезпечення запасними частинами, диспетчерські служби, вмсококваліфіковані менеджери, які індивідуально організовуть процес надання послуг для кожного замовника, система проактивних дій для профілактики інфраструктурних проблем ще до їх появи. Я особисто не знаю іншої сервісної організації такого рівня на ІТ-ринку в Україні. Це і величезні щорічні інвестиції, власне — це наша конкурентна перевага. Однак наша сервісна організація націлена на небагатьох замовників, які використовють найскладнішу корпоративну інфраструктуру світового класу.

 Позатим, існує величезний сегмент ринку технологічних послуг, який ми пропонуємо обслуговувати партнерам. Це вигідний бізнес, в якому низка професійних українських партнерів працює дуже ефективно.

 Якщо говорити про високорівневий Enterprise Services, то ми почали розвивати в Україні цей бізнес: наймаємо людей, шукаємо проекти, які себе виправдали б. Тут важливо зробити перші великі проекти, з яких можна стартувати професійній локальній команді світового рівня. У ряді країн СНД щодо цього вже є успіхи.

 У деяких країнах ми працюємо з великими ІТ-операторами на умовах profit-sharing. Наприклад, великий сервіс-провайдер Інтернету не хоче витрачати свої гроші на запуск нового ризикованого сервісу — візьмемо хоча б Public Cloud. І нам пропонують: створіть Cloud-інфраструктуру фізично, а ми запустимо маркетингову машину і будемо продавати від свого імені, а прибутком поділимось. 

Український ринок у цьому питанні вже дозрів, і ми до добре підготовлені, адже маємо глобальну організацію Enterprise Services.

 Тут плануємо конкурувати як з укрїнськими, так і з глобальними компаніями.

 С.С.: А хто сказав, що він в цьому помилявся? Це стратегія компанії, яку НР витримує багато років поспіль, і буде витримувати далі. 

Наші СЕО дотримувалися стратегії, яка не мінялася і є очевидною для компанії такого рівня.