Во время своего доклада в Американской торговой палате в Каире Стив Баллмер, генеральный директор Microsoft, прокомментировал приобретение Oracle компании Sun Microsystems. По сообщению Reuters, комментарий был таков: «Я не представляю, с какой целью сотфверная компания может купить производителя аппаратных средств», после чего добавил, что Microsoft не планирует приобретать каких-либо производителей оборудования.
Однако, по мнению журналистов издания Eweek.com, Баллмер кое-чего не договаривает. Начнем с того, что Sun является одной из наиболее креативных софтверных компаний в истории. Она разработала и/или приобрела длинный перечень программных продуктов, ставших сегодня стандартами в индустрии, включая Java, MySQL и другие. Кроме того, нельзя не упомянуть ОС Solaris, файловую систему для систем хранения ZFS, средства разработки NetBeans, сервер Java-приложений GlassFish и офисный пакет OpenOffice.org.
Располагает ли Microsoft разработками, подобным Java, ZFS или open-source ОС и СУБД? Ответ будет отрицательным.
Так может Баллмер просто недооценивает значение сделки Oracle-Sun для будущего своей компании и рынка ИТ в целом? Ответ, по видимому, будет позитивным.
Аналітики не очікують помітного зростання світових поставок ІТ-продуктів: прогнозується нульова динаміка для смартфонів, незначне зростання для ноутбуків і серверів загалом, але відчутне — для серверів штучного інтелекту.
Експерти з аналітичної агенції Canalys зазначають, що, оскільки Дональд Трамп ще до своєї інавгурації не приховував свого наміру різко збільшити мита на імпорт електроніки, чимало глобальних виробників ПК...
За оцінкою аналітиків Canalys, у першому кварталі поточного року світові поставки персональних комп'ютерів (настільних і мобільних) зросли на 9,4% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, досягнувши 62,7 мільйонів одиниць
Через обмежене виробництво електроніки в США, імпортна продукція, зокрема гаджети, значно подорожчає — подекуди на 10–50%. Оскільки більшість таких товарів виготовляється в Азії...
Чистий прибуток Vodafone Україна становить 3,5 млрд грн, що на 30% менше порівняно з 2023 роком. Це зменшення спричинене збитками від курсових різниць через зростання обмінного курсу...