Олексій Молчановський, координатор потоку «Освітні технології майбутнього» на iForum-2017, а також керівник освітньої програми в Українському Католицькому Університеті та співзасновник платформи онлайн-навчання Prometheus, розказує про найактуальніші тренди у сучасні освіті, про основні тематичні нововведення та самі цікаві доповіді, що очікують відвідувачів на найбільшому в Україні інтернет-форумі.

— В минулому році потік Освіти був вперше виділений як окремий у програмі iForum. Які висновки ви зробили після минулого форуму? Що плануєте змінити в програмі цього року?

Олексій Молчановський: Досвід минулого року показав, що в Україні є багато талановитих та непересічних фахівців в галузі освіти, але не всі готові побудувати цікаву та змістовну доповідь. На жаль, не вдалося зробити конструктивною панельну дискусію стосовно STEM освіти в університетах. Тому цього року я вирішив зробити освітній потік більш сконцентрованим, він буде тривати всього півдня.

Мені б хотілось, що б слухачі більше дізналися про конкретні успішні кейси в учбових закладах. Я хочу зосередитися на цікавих прикладах інноваційних підходів до освіти. Наприклад, дати відповідь на питання, яким чином перспективні технології здатні впливати на учбовий процес. На жаль, в Україні не так багато прикладів того, як прогресивні розробки використовують в освіти. Скажімо, технологія доповненої реальності вже використовується в освітньому процесі в США, але це до сих пір terra incognita в Україні.

— Які доповіді і яких спікерів на нинішньому форумі ви можете найбільше виділити? В чому ексклюзивність їхніх тематик?

О. М.: Хочу відзначити доповідь «Создание инновационных продуктов методом Design thinking» Олександра Акименка з «Платформедіа». Олександр закінчував в Стенфордському університеті курс Design thinking і добре знається на цій тематиці. Взагалі метод конструктивної креативності існує вже десятки років, але саме в Україні він мало відомий. Олександр — один з тих, хто активно популяризує цю методику в нашій країні.

Дуже цікавою має бути розповідь Валерії Заболотної про UNIT Factory. Це відома школа програмування, що не так давно відкрилася в Києві. UNIT Factory співпрацює з абсолютно унікальною французькою школою 42, яка знаменита тим, що там немає викладачів. Фактично курс побудований у вигляді ІТ-тренінгів, але без вчителів. Дуже цікаво буде послухати, яких результатів вони змогли досягти, використовуючи такі методи навчання. Адже є доволі багато критиків подібного підходу. З іншого боку, в наш час швидкого розвитку технологій саме такий інноваційний метод може стати зразком, який було би непогано запровадити у багатьох університетах.

Також інтересною має бути виступ Яни Ібрагімової з CAP School — це школа підготовки лідерів в політичній площині та бізнесі. До них приїжджають викладати американські фахівці, так, по словам Яни, їхню програму зараз будує професор з Гарвардського університету. І вони орієнтовані саме на підготовку суспільних лідерів, що здатні реформувати країну.

Хочу відзначити і доповідь Романа Видро, який є представником харківської ініціативи «Гараж хаб», під назвою «Гаражно-техническая революция в образовании». Вони мають нестандартні підходи до STEM-освіти, які мені дуже імпонують.

— Деякі експерти вважають, що традиційний інститут освіти наразі поступово атрофується. Одна з причин в тому, що технології розвиваються занадто швидко, і класична освіта не встигає за ними. Також це викликано тим, якими шляхами зараз людина отримує інформацію. Виходячи з цього, які тренди в галузі освіти ви сьогодні можете виділити? Що змінилося в ній у порівнянні з минулими роками?

О. М.: Я б виділив в освіті один загальний тренд — це тотальний і перманентний експеримент в освітньому процесі, по всьому світу, в тому числі і в Україні. Крім того, ми рухаємося до концепції так званої учнецентричної або студентоцентричної освіти. Учбові заклади перемикаються на клієнтоорієнтований підхід, що дозволяє надати кожному студенту найбільш оптимальний для нього продукт.

— З вашої точки зору, вища освіта має бути платною чи безкоштовною?

О. М.: Вважаю, що вища освіта однозначно має бути платною. Лише в деяких випадках, для деяких малозабезпечених дітей, можуть надаватися державні гранти, що покривають 50-80% (в рідких випадках — до 100%) плати за навчання. Наразі в Українському католицькому університеті, де я працюю, є стипендії, які покривають 100% плати за навчання. Але це приводить до того, що студент не цінує можливість отримати знання, він сприймає це як даність. Тому повністю безкоштовного навчання не буде, якусь частку людина все одне повинна заплатити, тоді це стимулює її до навчання.

Певні кошти для навчання може надавати держава та меценати. Хоча насправді в нас відсутня культура меценатства — бізнес не звик давати гранти на навчання. Лише в рідкісних випадках компанії забезпечують фінансування, притому повністю безкоштовно, або при умові, що студент потім пройде у них стажування.

Крім того, зараз Міністерство освіти починає розмови про дуальну освіту, що я дуже вітаю. Це нова концепція навчання, коли студент на старших курсах половину учбового дня проводить в університеті, а половину — на роботі, наприклад на виробництві, в офісі, чи в лікарні. Це збільшує користь від навчання і дозволяє зробити учбовий процес більш привабливим. Я такі речі всіляко підтримую, і ми хочемо впровадити це в нашому університеті.

— Які напрямки освіти в найближчому майбутньому стануть менш актуальними з причини розвитку технологій, з вашої точки зору? Адже, наприклад після інтеграції калькуляторів у кожний смартфон відійшло на задній план вміння складати та множити у стовпчик. Після появи потужних онлайн-перекладачів у майбутньому можливо стануть менш актуальними лінгвістичні напрямки, такі як знання іноземних мов.

О. М.: Зараз точиться багато розмов про те, яким буде світ в ході розвитку інформаційних технологій, і які професії з`являться чи зникнуть після масового впровадження штучного інтелекту. Та хочу сказати, що багато сподівань та прогнозів щодо цього є перебільшеними. Наприклад, ще в 1960-х роках були пророцтва, що за 5-10 років ми отримаємо машини, які будуть в змозі робити дивні небувалі речі. Але сьогодні ми бачимо, що більшість тих прогнозів не справдилася.

Вже в наш час багато говорять про самокеровані машини, і навіть є багато доволі успішних розробок, в числі яких — проект Google Self Driving Car Waymo. Та з іншого боку, нещодавно вийшла стаття, де наводилася статистику Uber по самокерованим машинам. Там є параметр, що показує, скільки транспортний засіб здатний проїхати до того моменту, як керування буде змушена перехопити людина-водій. І цей параметр дуже невеликий — наразі автомобіль може подолати самостійно в середньому всього одну милю. І в Uber поки немає великої впевненості, що вони зможуть значно збільшити цей показник.

То чи будемо ми мати через 10 років ідеальний машинний переклад? Впевнений, що він буде набагато краще, ніж сьогодні, але все рівно — далекий від ідеального. Адже людська мова весь час розвивається, в ній з’являються неологізми та нові обороти. Тому професія лінгвіста не втратить актуальності, просто сама робота дещо зміниться.

Багато хто вважає, що саме ІТ-спеціалісти будуть завжди затребувані в майбутньому, адже попит на них весь час росте. Але саме я в цьому не впевнений. Так, нещодавно була анонсована система на базі штучного інтелекту, що здатна писати програми — розробка самостійно знаходить в інтернеті фрагменти коду і створює власні програми. Через те професія програміста, що пише примітивний код, буде серед перших, які відійдуть у минуле.

Думаю, що в передусім будуть автоматизовані професії, які на умовній шкалі складності розташовані посередині. Найбільш прості та найбільш складні процеси навряд чи виправдано автоматизувати. Наприклад, поза ризиками професії офіціанта чи будівельника, художника або дизайнера, адже впровадити замість них роботів буде набагато дорожче, чи навіть неможливо. А от рутинні завдання, які виконують юристи, бухгалтери — можуть бути легко автоматизовані.  Отже попит на креативні професії буде збільшуватися, і тому саме освіту треба перебудувати таким чином, щоб задовольнити попит.

— На кого розрахований потік «Освітні технології майбутнього», на яку аудиторію? Це бізнесмени, розробники, інженери, студенти? Яку кількість відвідувачів очікуєте залучити?

О. М.: Цей потік цікавий тим, хто готовий інвестувати в освіту, хто хоче відкрити власний освітній бізнес. Зараз для цього є широке поле можливостей. Класична державна освіта відстає, а щоб мати можливість успішно конкурувати на ринку, треба набути певні знання. Також потік може бути привабливим тим, хто готовий інвестувати в самих себе чи в своїх співробітників.